Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc:313) in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\web.inc on line 1036

Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc:313) in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\web.inc on line 1046
Електронний каталог
Миколаївська обласна бібліотечна асоціація
Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

база даних містить 307969 бібліографічних записів

База даних

Вид пошуку: СтандартнийРозширений
Область пошуку
Формат відображення документів:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=У2/2019/4<.>
Общее количество найденных документов : 14
Показаны документы с 1 по 14
1.


    Чухліб, Тарас.
    Поширення назви "Україна" в офіційному дискурсі Речі Посполитої як один із наслідків Люблінської унії 1569 р. [Текст] / Т. Чухліб // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 4-23. - Бібліогр. у кінці ст.: 23 назв. . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Історіографія--назва "Україна"--Польсько-Литовська держава
Кл.слова (ненормированные):
Корона Польська -- Польсько-Литовська держава -- Сигізмунд ІІІ Ваза -- Річ Посполита -- Люблінська унія
Аннотация: Мета дослідження – вивчити складний процес виникнення та еволюції вживання назви «Україна» в офіційному дискурсі Польсько-Литовської держави після укладення Люблінської унії 1569 р. і до 1630-х рр. Методологія дослідження спирається на принципи історії понять, що передбачає використання як загальнонаукових, так і спеціальних методів дослідження. Завдяки аналізу структури та лексики урядових документів було виявлено використання назви «Україна», а отримані результати узагальнено методом синтезу. Серед спеціальних історичних методів у роботі застосовано проблемно-хронологічний, синхронний та діахронний. На основі широкого кола текстів офіційної документації Речі Посполитої здійснено висвітлення використання урядовими колами та польським нобілітетом назви «Україна» в різних історико-лінґвістичних конструкціях. Починаючи від ухвал Люблінського сейму 1569 р. ця назва використовувалася королем та його урядниками, а також представниками польського нобілітету насамперед для означення прикордонних («пограничних») земель Великого князівства Литовського, що відійшли до Корони Польської в 1569 р. Окрім того, назву «Україна» вживали, з одного боку, для маркування історико-етнографічного краю, де проживав «руський народ», а з іншого – для витіснення з тогочасного офіційного мовлення назви «Русь» як «узагальнюючого» терміна для цього краю. У королівській канцелярії та постановах сейму словом «Україна» в одних випадках окреслювали територію Київського і Брацлавського воєводств Корони Польської, а в інших – ще й Руського, Волинського та Подільського Речі Посполитої. Досить часто цією назвою користувалися підпорядковані королівським урядам «старші» (гетьмани) Війська Запорозького. З огляду на це, упродовж останньої третини XVI – 1630-х рр. слово «Україна» поступово перетворювалося на офіційну політичну назву, використовувалося королем, урядовцями, а також представниками нобілітету в політичній риториці та практиці, що й стало одним із важливих наслідків Люблінської унії.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
2.


    Бачинська, Олена.
    Рецепція Люблінської унії в польському національному русі 1850–1860-х рр. на півдні України (за матеріалами Державного архіву Одеської області) [Текст] / О. Бачинська // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 24-34. - Бібліогр. у кінці ст.: 9 назв. . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Історія України--польський національний рух--Південь України, 1850-1860-ті рр.
Кл.слова (ненормированные):
польський національний рух -- люблінська унія
Аннотация: Мета дослідження – на основі архівних матеріалів проаналізувати нову рецепцію Люблінської унії 1569 р., що відбувалася в польському національному русі в 1850–1860-х рр. на півдні України. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Авторка дотримується цивілізаційного підходу та засад інтелектуальної історії. На основі широкого кола опублікованих джерел і документів Державного архіву Одеської області запропоновано нову рецепцію унії 1569 р. з «Полудневою» (Південною) Україною. Архівні документи свідчать, що південноукраїнські території стали важливим плацдармом розповсюдження нових ідей, зосередження діячів польського руху, концентрації відповідної літератури та зброї. З’ясовано, що нова рецепція Люблінської унії 1569 р. включала українські землі як окрему складову нової держави – поряд із Польщею та Литвою. Проявлялась вона не лише в усних висловлюваннях або листуванні, зверненні до подій історії України та її видатних діячів, але й у наочних матеріалах – картах, геральдиці, печатках. Ураховуючи стратегічне значення Одеси, усі ці матеріали являли значну проблему для місцевих російських чиновників, котрі фіксували зазначені ідеї в рапортах, повідомленнях, розпорядженнях, звітах тощо. Вочевидь нова рецепція Люблінської унії передбачала включення до складу нової держави південноукраїнських теренів включно з Одесою як «Полудневої землі» (в польському національному русі навіть з’явилася посада «комісара полудневих країн»).
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
3.
7.071.1;93/94;7.04"18/195"
К 56


    Ковалевська, Ольга.
    Люблінський сейм 1569 р. у візіях митців ХІХ – першої половини ХХ ст.: історико-іконографічний аналіз [Текст] / О. Ковалевська // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 35-60. - Бібліогр. у кінці ст.: 12 назв. . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Мистецтво--іконографія--Люблінська унія, ХІХ-перша пол. ХХ ст.
Кл.слова (ненормированные):
Люблінський сейм -- Люблінська унія -- політика пам'яті -- твори мистецтва
Аннотация: Завданнями цього дослідження є аналіз автентичних візуальних джерел, в яких могли бути відображені події Люблінського сейму 1569 р.; визначення того, які саме історичні моменти згаданої події зазнали інтерпретації у творах мистецтва ХІХ – першої половини ХХ ст.; аналіз композицій мистецьких творів із метою виявлення того, на які виклики свого часу та як відповідали візуальні образи Люблінської унії. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності та неупередженості, а також визначається міждисциплінарним підходом. Основними застосованими методами були ретроспективний, компаративний, іконографічний тощо. Наукова новизна полягає в постановці питання про необхідність дослідження візуальних репрезентацій подій Люблінського сейму 1569 р., здійснених митцями ХІХ – першої половини ХХ ст., як на предмет їх імовірної відповідності історичним реаліям XVI ст., достовірності зображення історичних постатей згідно з існуючими іконографічними джерелами, визначення характеру підготовлених творів та можливості їх використання у процесі формування національної свідомості, конструювання історичної пам’яті впродовж ХІХ – ХХ ст. Висновки дослідження полягають у наступному: 1) єдиним тогочасним джерелом, яке схематично відображає сеймове засідання XVI ст., є ґравюра невідомого майстра під назвою «Коронний сейм часів Сиґізмунда ІІ Авґуста» з книги Я.Гербурта 1570 р.; 2) ця ґравюра не може однозначно бути визнана безпосереднім відображенням Люблінського сейму 1569 р.; 3) найвідомішими мистецькими візуалізаціями подій і постатей згаданого сейму є картина М. Баччареллі «Поєднання Польщі з Литвою на Люблінському сеймі» (1785–1786 рр.), твір Я. Матейка «Люблінська унія» (1869 р.) та полотно, створене членами Товариства св. Луки, «Люблінська унія» (1939 р.); 4) найґрунтовнішу історично-ідеологічну програму та іконографічну розробку мав твір Я. Матейка, завдяки чому він набув найбільшого історикопропаґандистського значення; 5) найвдаліші композиційні знахідки художників зазнавали подальших інтерпретацій у творах наступників, що сприяло формуванню впізнаваності сюжетів і закарбовуванню їх у пам’яті поколінь поляків; 6) усі згадані вище твори мистецтва в поєднанні з матеріальними пам’ятниками, присвяченими Люблінській унії (обеліск у Любліні 1826 р., курган Люблінської унії у Львові 1876 р.), виконали свою функцію формування національної свідомості та конструювання пам’яті про найважливіші події польської історії; 7) підходи, застосовані художниками, скульпторами та архітекторами, заходи, ідейно й фінансово підтримані певними спільнотами поляків, цілком могли б бути використані в Україні в нинішніх умовах загального низького рівня історичної освіти, полярності політик пам’яті та відсутності національної єдності.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
4.


    Ясь, Олексій.
    Історичне письмо пізнього П. Куліша як предтеча консервативного проекту української історіографії початку ХХ ст. (До 200-річчя від дня народження) [Текст] / О. Ясь // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 61-87. - Бібліогр. у кінці ст.: 33 назв. . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Історіографія--історичні письма, поч. ХХ ст.
Кл.слова (ненормированные):
пізньопросвітницький раціоналізм -- романтизм -- позитивізм
Аннотация: Метою дослідження є аналіз історичного письма пізнього П. Куліша. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології. Наукова новизна пов’язана з вивченням соціокультурних контекстів та інтелектуальних впливів на історичний наратив пізнього П. Куліша. У статті показується, що в українській історіографії за ним переважно закріпилася репутація інтелектуала-деструктора. Відзначається, що праці П. Куліша й до сьогодні намагаються спопуляризувати в річищі так званої концепції «возз’єднання». Розглядаються просвітницькі, романтичні й позитивістські впливи на практики та тексти автора. Підкреслюється, що на полі української історіографії він фактично посідав становище приватного вченого. Крім того, П. Куліш був відомий як самобутній письменник, критик, рецензент, перекладач, публіцист і популяризатор. Висловлюється думка про вибіркову та обмежену рецепцію позитивізму в його студіях. Зазначається, що П. Куліш здебільшого сприймав позитивізм із культурної та духовної перспектив. Аналізується історичне письмо у світлі консервативних ідеалів, пізнавальних настанов і світоглядних орієнтирів. Висвітлюється консервативна традиція в репрезентації постаті П. Куліша. Порівнюються концептуальні пропозиції П. Куліша та В. Липинського як консерваторів. Наголошується, що останніх єднала низка схожих рис, як-от пошуки органічного суспільного ідеалу, обстоювання традиційних, доіндустріальних цінностей, представлення конфлікту між культурою та цивілізацією, звернення до морально-етичних і релігійних цінностей, дуалістичний поділ світу на природно-матеріальну та ідеально-духовну площини тощо. Обстоюється теза, що П. Куліша доречно репрезентувати як складного та суперечливого предтечу консервативного проекту української історіографії початку ХХ ст.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
5.


    Лисенко, Олександр.
    Битва за Дніпро у Другій світовій війні: спроба нової концептуальної візії [Текст] / О. Лисенко, Р. Пилявець // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 88-117. - Бібліогр. у кінці ст.: 59 назв. . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Історіографія--Друга світова війна--битва за Дніпро--Україна, 1941-1944 рр.
Кл.слова (ненормированные):
Друга світова війна -- німецько-радянська війна -- фронтові операції
Аннотация: Мета дослідження – викласти основні положення нового концептуального тлумачення сукупності воєнних дій, що ввійшли в історіографію як «битва за Дніпро» й базуються на більш широкому розумінні її змісту, масштабів, тривалості, наслідків і значення для всього перебігу протистояння на Східному фронті. Методологія студії заснована на комбінації загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних прийомів наукового пізнання, а також теоретичних напрацюваннях провідних фахівців із військової історії та інших наукових напрямів і дисциплін. Автори послуговуються сучасним термінологічним апаратом, апробованим у світовому військово-історичному дискурсі. Теоретико-методологічна матриця, на яку проектуються події Другої світової війни, постійно змінюється й демонструє евристичний потенціал, який фахівцям належить реалізувати. Найбільше в історії збройне зіткнення ґлобального характеру виявило нові підходи у стратегічному та оперативному плануванні, організації управління військами, їх кадровому, інженерному, матеріально-технічному, медико-санітарному, морально-психологічному забезпеченні, логістиці тощо. У роки Другої світової війни склалося нове розуміння поняття «битва» як сукупності стратегічних і фронтових операцій. Кожна з битв мала не лише важливі стратегічні, а й значні політичні результати. Особливе місце серед них належить битві за Дніпро. Існує нагальна потреба концептуального переосмислення її ролі і значення, сутності та змісту, хронологічних і територіальних меж. Сформований у СРСР офіційний погляд на події війни, зокрема й на битву за Дніпро, був необ’єктивним – він спотворив сутність і значно «урізав» її реальний зміст. На противагу усталеному радянському стереотипу автори висувають і обґрунтовують погляд, за яким для Червоної армії ця битва мала оборонну та наступальну складові й загалом тривала понад три роки (від кінця червня 1941 до початку липня 1944 рр.). Зміст і розмах битви за Дніпро, кількість операцій, залучених сил і засобів, а також втрат сторін у ній були значно більшими, ніж прийнято вважати. Ураховуючи ці обставини, дослідникам належить сформувати адекватну концепцію всієї системи битв та операцій у німецько-радянській війні, серед яких битва за Дніпро стала найбільшою у Другій світовій війні.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
6.


    Borchuk, S.
    History of Relations of Masonry and Russian Orthodox Church in the Late Eighteenth – Early Twentieth Centuries [Текст] / S. Borchuk, Yu. Khytrovska // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 118-133 . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Церква--православна--масонство--Росія, кінець XVIII - ХIХ ст.
Аннотация: Методологія дослідження базується на принципах історизму, усебічності та міждисциплінарності. Авторка використовує низку загальнонаукових (аналізу та синтезу, узагальнення) і спеціально-історичних (критичного аналізу джерел, ретроспективний, історико-генетичний, проблемно-хронологічний) методів. Стаття становить собою першу спробу дослідження відносин масонів та Російської православної церкви наприкінці XVIII – на початку XX ст. Лише окремі аспекти теми знайшли відображення в науковій літературі. Автори опрацювали й залучили архівні документи та матеріали, а також наукові розвідки та монографії. Робиться висновок, що з католицькою церквою в масонів відразу склалися непрості стосунки. Конфлікт виник, однак, не на ґрунті масонського «атеїзму», адже масонство вважало релігію важливим елементом ідеологічного впливу на народ, при цьому не надаючи переваги жодному віровченню, стверджуючи, що всі релігії рівні між собою, однаково минущі й недосконалі. Однак, незважаючи на серйозні розбіжності у ідеології, католицька церква та польське масонство наприкінці XVIII – на початку XIX ст. все ж пішли на зближення з політичних міркувань – для виборювання незалежності Речі Посполитої. Конфлікт між масонами і православним кліром не досяг такої гостроти, якої він набув у країнах Західної Європи між католицькою церквою й масонською організацією. Значною мірою це було наслідком толерантнішого ставлення православ’я до інакодумства та цілковитої адміністративної залежності цієї конфесії від держави. Ще за Катерини II і Павла I та, особливо, за часів правління Олександра I високопосадові особи належали до масонської організації. Поблажливе ставлення уряду до «королівського мистецтва» припинилося, коли стало відомо про причетність цієї організації до політичних змов проти самодержавства та до національно-визвольних рухів. Але, незважаючи на вжиті імперськими властями суворі заходи проти масонської організації, ложі продовжували існувати, проте функціонували ще більш утаємничено. Варто зазначити, що якщо масонство у XVIII–XIX ст. й не відігравало провідної ролі у громадсько-політичному житті Російської імперії, у тому числі Правобережної України, то воно істотно впливало на нього. «Королівське мистецтво» вочевидь підготувало суспільство до сприйняття конституційних і республіканських ідей, до скасування кріпосного права й відчутно позначилося на ідеологічному зростанні майбутніх поколінь російської та української інтеліґенції. Політична активність «вільних каменярів» України на початку ХХ ст. була явно вищою, аніж у тодішній Росії. Не випадково саме українські масони висунули ідею полишити містичні практики та цілковито сконцентрувати свої зусилля на політичній боротьбі. Хоча «політичне масонство» знищило самодержавство, проте не змогло здолати свою фракційну роз’єднаність і зрештою поступилося владними повноваженнями більш організованим та політично далекоглядним більшовикам.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
7.


    Стельмах, Сергій.
    Історія як засіб пропаґанди: британська та німецька історіографії періоду Першої світової війни [Текст] / С. Стельмах, С. Котова // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 135-156. - Бібліогр. у кінці ст.: 77 назв. . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Історіографія--Перша світова війна--пропаганда--Великобританія--Німеччина, липень 1914 р.
Кл.слова (ненормированные):
Перша світова війна -- історіографія -- образ ворога
Аннотация: Мета дослідження – порівняти історіографії Великобританії й Німеччини періоду Першої світової війни у створенні ними образу ворога для визначення спільних рис та особливостей у різних соціальних контекстах. Методологія дослідження ґрунтується на засобах історичної компаративістики (порівняння за аналогією й контрастом), із використанням інструментів контекстуальної методології та концепції «наративних шаблонів» Дж. Верча. На основі широкого кола історіографічних джерел та опублікованих документів здійснено порівняльне дослідження ролі історичних наук Великобританії й Німеччини у пропаґандистських акціях і формуванні у суспільствах воюючих країн образу ворога. Висновки. Перетворення Німеччини на центр розвитку історичної науки та перейняття іншими країнами її канонів професіоналізації й інституціоналізації породжувало в її істориків почуття зверхності та некритичності до власних інтерпретацій і висновків. Незавершені процеси інституціоналізації історичної науки у Великобританії, потужний вплив німецьких канонів науковості та професіоналізації, міцна кооперація з німецькими колеґами обумовили доволі слабку втягненість британських істориків у пропаґандистські акції на першому етапі війни. З її початком німецькі історики були майже одностайними в тому, що один із найважливіших методологічних принципів «об’єктивності» (або «неупередженості») має поступитися національно-патріотичному самовираженню і професійна історіографія перетворилася на «historia militants». Для британських істориків ця проблема не стояла так гостро, оскільки незавершені процеси професіоналізації практично споріднювали історичні дослідження з літературною творчістю. Найкраще участь істориків у пропаґандистській діяльності було організаційно забезпечено у Великобританії. На початковому етапі війни вона полягала у виданні численних науково-популярних памфлетів із німецької та австро-угорської історії, минулого слов’янських народів Балканського півострова та ін. Німецькі історики, маючи достатньо потужну інституційну базу, корпоративні органи і глибоку соціологізацію, використовували численну періодику, у тому числі й фаховий друкований орган «Historische Zeitschrift» для того, щоб вести аґресивну війну на «історичному фронті».
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
8.


    Буряк, Л.
    Діалог у листах: з епістолярію Івана Лисяка-Рудницького й Мілени Рудницької (До 100-річчя від дня народження І. Лисяка-Рудницького) (вступна стаття й публікація Л.Буряк) [Текст] / Л. Буряк // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 157-207 . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Українська література (твори)--епістолярна спадщина, ХХ ст.
Кл.слова (ненормированные):
українська еміграція -- історичне джерело -- листування
Аннотация: Публікуються фраґменти листування І. Лисяка-Рудницького й М. Рудницької з фонду вченого, який зберігається в архіві Альбертського університету. Епістолярій репрезентовано як документально-творчий феномен, синтез раціонального й емоційного, різновид персоніфікованого жанру та історичне джерело водночас, яке відкриває перспективи для подальшого поглибленого вивчення життя, науково-творчої та публіцистичної діяльності двох непересічних постатей українського інтелектуального середовища в еміґрації. Діалог у листах, що тривав упродовж майже тридцяти років, являє собою хроніку життя І. ЛисякаРудницького й М. Рудницької в різних культурних середовищах Європи, США, Канади. Він містить унікальну інформацію для реконструкції їхнього ментального світу. У відібраній для друку кореспонденції віддзеркалено широкий спектр характеристик, які визначають внутрішній світ, духовні, матеріальні, професійні пріоритети, стосунки з оточенням, розмаїття почуттів та емоційних станів авторів. Як жодне інше історичне джерело, приватне листування матері й сина особливо рельєфно відображає картину взаємин між ними, калейдоскоп настроїв, відбиває самооцінки, самоідентифікації, рефлексії, міркування з приводу еміґраційного життя. У листах, що друкуються, відображено не менш важливі історичні, культурні, соціальні контексти післявоєнної української інтелектуальної еліти, яка опинилась поза межами Батьківщини, її пошуки шляхів до самореалізації на чужині та адаптацію до викликів часу з урахуванням непростих міжлюдських стосунків. Актуальність публікації листування зумовлена, понад усе, багатовимірністю його контекстів. З огляду на це епістолярний діалог І. Лисяка-Рудницького й М. Рудницької запропоновано для наукового осмислення в декількох ракурсах (діалог матері та сина; діалог двох українських інтелектуалів в умовах еміґрації; діалог у площині поколіннєвих та ґендерних опозицій), кожен з яких додає нові елементи до цілісної реконструкції ментального світу інтелектуалів.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
9.
(049.32):930.1(477.82)
Ф 38


    Фелонюк, Андрій.
    Заяць А. Міське суспільство Волині XVI – першої половини XVII ст. [Текст] / А. Фелонюк // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 208-217 . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Рецензії--історіографія--Україна
Аннотация: Українська історіографія ранньомодерної доби збагатилася ґрунтовною монографією. Її автор – знаний дослідник історії волинських міст – оприлюднив у цій книзі результати своїх багаторічних пошуків. Тематично праця стала продовженням попередньої студії фахівця «Урбаністичний процес на Волині в XVI – першій половині XVII ст.» (2003 р.) і присвячена вивченню соціальних і правових явищ у міському суспільстві Волині зазначеного періоду. Крізь призму великого документального масиву історик представив широку панораму суспільних відносин у тогочасних волинських містах:управління,судочинство,особливості розвитку міської громади.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
10.


    Андрєєв, Віталій.
    Лиман І., Константінова В. Німецькі консули в Північному Приазов’ї (ХІХ – початок ХХ ст.) [Текст] / В. Андрєєв, С. Андрєєва // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 218-221 . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Рецензії--історіографія--Україна
Кл.слова (ненормированные):
німецькі консули
Аннотация: Підготовку й видання цієї книги, присвяченої діяльності німецьких консулів у портових містах Північного Приазов’я, здійснено в рамках проекту, фінансованого ґенеральним консульством Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку / офіс у м. Дніпро. Симптоматично, що її вихід накладається на тренд міждержавного рівня – 2017/2018 р. було проголошено Українсько-німецьким роком мов. Організаторами виступили МЗС Німеччини, посольство цієї країни в Україні та Ґете-інститут у Києві (координація проекту)за домовленістю з Міністерством освіти і науки України та Міністерством закордонних справ України. На широкому біографічному матеріалі конкретизовано та унаочнено торговельні, економічні, дипломатичні зв’язки Північного Приазов’я з німецькими землями, а також роль німців-колоністів і німецьких підприємців у розвитку реґіону в ХІХ – на початку ХХ ст. Метою авторів було всебічне висвітлення історії німецьких консулів, аналіз їх багатогранної діяльності та ролі у житті регіону. Дослідження охоплює значний період. Нижня хронологічна межа стартує від кінця 1830-х рр. – перших відвідин портів Бердянська й Маріуполя німецькими торгівельними суднами та початку 1840-х рр. – появи перших менонітських і німецьких колоністів у Північному Приазов’ї.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
11.


    Миколенко, Дмитро.
    Корольов Г. Федеративні проекти в Центрально-Східній Європі: від ідеологічної утопії до реальної політики (1815-1921 рр.). К.: К.І.С., 2019. - 380 с. [Текст] / Д. Миколенко // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 222-227 . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Рецензії--політика--історія--Центрально-Східна Європа, 1815-1821 рр.
Аннотация: Книгу Геннадія Корольова, присвячену вивченню процесів зародження та імплементації ідей федералізму на теренах Центрально-Східної Європи у 1815–1921 рр., поза всяким сумнівом можна назвати вагомим внеском в українську історичну науку, оскільки проаналізована в ній проблематика, по-перше, практично не досліджувалася у вітчизняній історіографії, а по-друге – вона має величезне значення в контексті суспільно-політичного дискурсу у сучасній Україні та Європі загалом.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
12.


    Лисенко, Олександр.
    Міжнародна наукова конференція "Пакт для війни: Змова Гітлер – Сталін від 23 серпня 1939 р. з перспективи 80 років від початку Другої світової війни" [Текст] / О. Лисенко, Д. Панто // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 228-231 . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Конференції--міжнародні--Друга світова війна,  Історіографія--міжнародні конференції--Друга світова війна, 23 серпня 1939 р.
Аннотация: В останні дні літа й перші дні осені світова наукова спільнота та громадськість рефлексували з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни. Найпомітніша у Центрально-Східній Європі акція відбулася 23–24 серпня 2019 р. Її ініціаторами та співорганізаторами виступили Музей Другої світової війни у Ґданську та Інститут європейської мережі «Пам’ять і солідарність» (Республіка Польща).
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
13.


    Корольов, Геннадій.
    До 70-річчя доктора історичних наук, професора В. Верстюка [Текст] / Г. Корольов // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 232-236 . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Історіографія--персоналії--Україна, ХХ-ХХI cт.
Аннотация: 3 серпня ювілейний день народження відзначив доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки й техніки України, знаний фахівець з історії Української революції 1917–1921 рр., один з основоположників її сучасної концепції – Владислав Федорович Верстюк.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
14.


   
    Наукова література, видана Інститутом історії України НАНУ у 2018 р. [Текст] // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 237-239 . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Список наукової літератури--видання--Інститут історії України НАНУ, 2018 р.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей